paris

У психіатричній лікарні Святої Анни є відділення для пацієнтів із діагнозом під назвою “парі секогун” – “паризький синдром”. Щороку сотня японців, яких розчарував Париж, впадають у депресію, а то й у паранойю. Їх госпіталізують, лікують та відправляють додому.

Так написав французький письменник Жан-Крістоф Гранже у своїй книзі “Кайкен”. І не коли-небудь, а у 2012. Тож, якщо ви вже зобразили собі Париж містом-казкою, і готові впасти на коліна відразу, як вийдете з літака, будьте готові відчути себе у шкурі японця.

“Образ Франції у свідомості українців – стереотип. Більшість уявляє красиві й широкі вулиці та проспекти, запах квітів, парфумів на випічки. Усміхнених привітних французів, які цілодобово п’ють каву та заїдають її круасанами”, – ділиться студентка Каріна, котра весною відвідала Париж.

Реальний Париж – який він? Без рожевих барв, чорних беретів і обов’язкових хустинок на шию? Що у ньому цікавого, крім того, що це столиця моди, місто світла, Лувр, Ейфелева Вежа, Нотр-Дам де Парі? Про це читайте далі у матеріалі від Travelover.

Оминаючи Лувр

А мама вам казала не наступати на каналізаційні люки, бо ж ненароком можете провалитися? У Парижі у вас буде нагода за власним бажанням спуститися прямо в серце системи відходів. Музей каналізації – то, звісно, не Лувр, однак, якщо ви турист, який шукає незабутніх вражень, тут вам розкажуть (і покажуть) історію міської каналізації ще від перших тунелів Обріо XIV ст. і до мережі каналізації, винайденої Бельграном, інженером XIX століття. Вона, до слова, використовується й досі.

wikimedia.org

wikimedia.org

Все думаєте над тим, у чому ж сенс життя? Тоді швиденько вертайте від відносно недорогого кафе в латинському кварталі до 7 Place de la Bastille, у Café des Phares. Цей заклад відомий відкритими філософськими дискусіями під аромат кави й традиційних круасанів. Сюди можна прийти у неділю й стати ще однією людиною, котра роздумували над визначенням словам “кохання” й метою людського буття.

париж

cafe-philo-des-phares.com

Про пам’ятник невідомому солдату в Парижі ви, певне, чули. А чи чули ви про “Зуава”? Так колись називали частину елітних частин легкої піхоти французьких колоніальних військ. Під мостом Альма, котрий волів збудувати Наполеон, колись стояло четверо – зуав, гренадер, артилерист і піхотинець. Однак, коли в 70х міст вирішили оновити, зуав лишився сам. Колись по ньому вимірювали рівень Сени – коли вода сягала рівня стегон у пам’ятника, закривалася річна навігація.

париж

thestar.com

Чим багаті?

Собаками. Парижани обожнюють чотириногих. Кожен сьомий у місті моди має песика. Однак і закони щодо догляду за своїм улюбленцем суворі. Якщо витончена леді в легкій сукні гуляє зі своїм маленьким песиком, і тут він раптом “робить своє діло”, леді мусить прибрати за ним. Інакше – заплатить чималий штраф. До слова, на північний захід від Парижа є навіть цвинтар для цих тваринок.

Раз, два, три, чотири, пять, шість, сім… Далі лічити не буду – втомитеся. У Парижі чимало мостів. Ми вже згадували про міст Альма й “Зуава” під ним. Ця памятка – не єдина, яка стоїть біля води. Наприклад, Міст Мірабо прикрашений алегоричними статуями скульптора Жана-Антуана Енжальбера. А от міст Симони де Бовуар – більш сучасний, пішохідний міст. Цікавий міст Шарля де Голля, що зєднує два вокзали. Він виконаний у формі крила літака.

парижани

wikimedia.org

У Парижі налічується чимало етнічних груп. Станом на 2009, 15% населення міста складали іноземці. Зокрема, афроамериканці та мусульмани становлять чисельну групу.

“Я розмовляю французькою і планувала попрактикувати мову, проте контактувати з французами довелося мало. Це зумовлено великою кількістю емігрантів з Африки. Вони працюють усюди – в кафе, магазинах, сувенірних будках. Але найбільше їх помічаєш, коли вони чіпляються до туристичних груп пропонуючи свій нехитрий, але різноманітний товар – брилки, фігурки Ейфелевої вежі всіх розмірів та кольорів, селфі-палки, хустинки, парасольки, плащі… Там не можна розслаблятися і забувати про безпеку, всі свої речі і документи варто тримати при собі, якщо, звісно, не хочете їх втратити. Крадіжок – море”, – коментує Каріна, з якою ми познайомилися ще на початку розповіді.

Не тільки круасани

У Парижі є не тільки, що подивитися, а й що скуштувати. Окрім традиційних круасанів, які зазвичай їдять на сніданок, тут панує розмаїття смаків. Наприклад, Business Insider радить вам спробувати французький багет. Історія цього хлібобулочного виробу починається саме з Парижу, коли ще у 1920-х роках місцеві пекарі через акт, що забороняв їм починати роботу до четвертої ранку (а відтак часу на замішування тіста було обмаль). Серед інших, видання радить профітролі, макаруни, рататуй, мідії та ще з десяток страв.

А ось Buzzfeed пропонує вам, перш ніж померти, спробувати цибулевий суп (Soupe à l’oignon). За легендою ця страва народилася через голод Короля-Сонце Людовика XV. Якось уночі йому дуже захотілося їсти, але в його мисливському будиночку, де він перебував у той час, не виявилося ніяких інших продуктів, окрім цибулі, масла і шампанського. Король змішав всі ці інгредієнти, і отримав новий суп.

І якщо ж ви справжній гурман, і в вашій кишені достатньо коштів, то можете замовити собі стейк тартар. Вже уявили собі запашне просмажене м’ясо зі спеціями? Ні. Французи їдять його сирим. Це подріблене мясо з сирим яїчним жовтком, приправлене соусами та спеціями.

Якщо вам не по кишені вишукані французькі смаколики, то Каріна, студентка, яка побувала в Парижі, радить їсти у McDonald’s або ж у латинському кварталі.

українці у франції

dzerkalo.media

Наші люди всюди

“Французи в основному їдуть до столиці на навчання і щоб здобути першу практику, а потім, як тільки заводять сімю – валізи в руки і на південь! Українці ж живуть в цьому сірому місті бо там є чорнова робота”, – пише користувач “Капризна” на форумі.

Якщо ви приїхали до Парижу – то “своїх” тут теж можна знайти (до слова, українці ж теж входять до касти іноземців у столиці Франції). Згідно з інформацією Посольства України у Франції, там мешкає близько 40 тис. громадян українського походження. Переважну більшість з них становлять нащадки трудових і політичних емігрантів, переміщених осіб.

І навіть тут можна знайти український борщ. Зокрема, його готують в кількох ресторанах Парижа, як от Restaurant Ukraine на 17 Rue de Trévise.

Більше того, саме в Парижі виходить газета “Українське слово”, діє Українська школа св. Володимира, бібліотека імені Симона Петлюри та інші організації. Тож, якщо приїдете в столицю моди – не забудьте вишиванку для “наших”!

 

Фото на прев’ю: pixabay.

Теги: ,

Коментарі - (1)

  • Таня

    |

    Не сподівалася, що почую про столицю Франції щось нове, та автору вдалося здивувати. Справді побачила Париж по-новому. Дякую за натхненну розповідь!

    Відповісти

Залишити коментар

Інші матеріали

ТЕСТ: Які місця світу найчастіше інстаграмлять?

ТЕСТ: Які місця світу найчастіше інстаграмлять?

Instagram нещодавно назвав місця, які найчастіше фотографують у найбільш відвідуваних містах світу. Ми відібрали 10 міст з повного списку (там їх 20) аби перевірити, чи зможете ви вгадати, що найчастіше інстаграмлять в кожному з них?

Читати

Як добре провести час в Токіо

Як добре провести час в Токіо

Величезні хмарочоси поряд із маленькими храмами, торгові центри та гори, оточені дикою природою – Токіо залишається містом контрастів. Завітайте і ви у це надзвичайне місце

Читати

TUI Group – найкращий туроператор світу

TUI Group – найкращий туроператор світу

TUI Group отримала премію World Travel у номінації “Найкращий у світі туроператор”. “Туристичного Оскара” міжнародна компанія отримала вдруге поспіль.  

Читати

7 місць у Ріо – де – Жанейро, про які знають лише місцеві

7 місць у Ріо – де – Жанейро, про які знають лише місцеві

Хочеш відкрити для себе Ріо таким, яким його зовсім не звикли бачити приїжджі?

Тоді візьми на замітку перелік локацій, про які інші туристи наврядче знають.

Читати